бильця


бильця
qorqulıq

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • бильця — лець, мн. (одн. би/льце, я, с.). Невисока огорожа по краях сходів, балкона, містка, трибуни і т. ін.; поручні. || Бічні опори крісла, канапи; спинка стільця, ліжка. || Бокові обводи колиски. || Планка, валок рами у бороні та в інших знаряддях… …   Український тлумачний словник

  • бильця — оздоблення меблів, перегородки …   Лемківський Словничок

  • кавалет — бильця (залізного ліжка) [I] …   Толковый украинский словарь

  • держачка — и, ж., зах. Поруччя, бильця …   Український тлумачний словник

  • підлокітник — а, ч. Поруччя, бильця крісла, на які, сидячи, спираються ліктями …   Український тлумачний словник

  • поренчата — ча/т, мн., діал. Поручні, бильця …   Український тлумачний словник

  • поручні — ів, мн. (одн. по/ручень, чня, ч.). Невисока огорожа, перев. по краях містка, балкона, бильця на східцях будинку, вагона і т. ін. || Бічні опори крісла, канапи і т. ін …   Український тлумачний словник

  • поренчата — множинний іменник поручні, бильця діал …   Орфографічний словник української мови

  • швайка — кы, ж. Пт. 1. Клиноподібна частина веретена. Веретено все ся складат з швайкы або бильця и кружильця. 2. Товсте шило …   Словник лемківскої говірки